+38 (044) 499 19 10

+38 (050) 442 93 37

Азотний режим ґрунтів та необхідність його діагностики

Одним із найважливіших факторів родючості ґрунту є вміст азоту в ньому. Зазвичай неудобреним полям бракує даного хімічного елементу в мінеральній формі, а також того азоту, що забезпечують рослинам органічні речовини. Таким чином, для одержання високих врожаїв необхідно вносити азотні добрива практично на всіх типах земель. 

Для раціонального та ефективного застосування мінеральних добрив варто здійснити точну діагностику ґрунтового режиму. Це дозволить уникнути зайвих витрат на удобрення, а також нестачі тої чи іншої хімічної речовини. Для діагностики складу ґрунту розроблено низку лабораторних методів дослідження. Вони дають відповідь на головні питання – чи здатний ґрунт забезпечити рослин азотом в достатній кількості та як в ньому діятимуть добрива. 

Дослідження вмісту азоту – перший крок до оптимізації живлення

Зазвичай аграрії вносять на всі поля свого господарства середню дозу азотних добрив. Вимірювання вмісту азоту по завершенні осінньої вегетації дозволяє перейти на диференційоване підживлення. Тобто норма внесення в даному випадку буде варіюватися, залежно від реального вмісту азоту на кожній окремій ділянці. Встановлено, що такий метод на 10-20% підвищує ефективність удобрення, зменшує непродуктивні втрати азоту, а також дозволяє додатково одержати 150-250 грн прибутку з кожного гектару посівів. Протягом весняно-літньої вегетації можна здійснювати експрес-діагностику на різних етапах розвитку рослин, а за її результатами корегувати азотне живлення. 

Тобто, лабораторні дослідження складу ґрунтів можна назвати першим кроком до точного землеробства. Однак, окрім беззаперечних переваг, вони мають і деякі недоліки, викликані природними факторами. Кількість азоту, що надходить до рослини з органічних речовин – величина дуже мінлива. Тому для азотного живлення неможливо скласти довгострокові прогнози. Інтенсивність мобілізації залежить, зокрема, від ступеня мінералізації органічної речовини. Вона, в свою чергу, визначається біохімічними процесами, пов’язаними із властивостями ґрунту, технологією вирощування культури та умовами навколишнього середовища. Отже, вибір найбільш оптимального способу та строків внесення добрив залежить від стану посівів та погодних умов весняного періоду. 

Забезпеченість азотом українських ґрунтів

Практично весь азот в українських ґрунтах перебуває в складі негідролізованих органічних сполук. Тобто він є важко доступним для рослин. Численні дослідження показали, що між вмістом загального азоту та гумусу в родючому шарі існує пряма залежність. Частка мінерального азоту (тобто того азоту, який легко засвоюється рослинами), зазвичай не перевищує 1%. На даний показник впливають такі фактори як тип ґрунту, рівень застосування азотних добрив і наявність у сівозміні бобових культур. Високий вміст мінерального (нітратного й амонійного) азоту, безпосередньо доступного рослинам, зазвичай спостерігається в результаті внесення підвищеної дози органічних і азотних добрив, після чорного пару і після розорювання пласта бобових рослин. 

І дерново-підзолистим ґрунтам, і чорноземам України характерна спільна риса – нестача доступного азоту. Причиною цьому є низький вміст детриту та новоствореної органічної речовини. Тому застосування мінеральних добрив – це єдиний спосіб отримати високі врожаї на бідних азотом ґрунтах. 

Компанія «Агромікс» реалізує широкий асортимент агрохімікатів, рекомендованих для різних видів культур та  типів ґрунтів.

28 серпня 2017