+38 (044) 499 19 10

+38 (050) 442 93 37

Мінеральне живлення і удобрення соняшника

Соняшник належить до культур інтенсивного мінерального живлення, а тому технологія його вирощування базується на рівні запасу поживних речовин в грунті. У зв’язку із цим для вирощування соняшника виділяють найкращі грунти лісостепової і степової зон України після таких попередників: озимої пшениці, кукурудзи на силос та зернобобових культур. 

Основну кількість азоту, фосфору і калію соняшник споживає до періоду цвітіння, коли відбувається посилене утворення вегетативної маси. Також азот інтенсивно засвоюється від початку утворення кошика до кінця цвітіння. Споживання фосфору різко зменшується після утворення кошика. Калій соняшник засвоює практично постійно, тобто протягом всього періоду вегетації. Найбільша кількість даного хімічного елемента  необхідна рослині в період від утворення кошика до дозрівання насіння.

Технологія основного та припосівного удобрення

  1. Основне удобрення

Фосфорні та калійні добрива для соняшника рекомендується застосовувати під оранку, а азотні – навесні під культивацію. Частину азоту  (N20-30) можна внести в якості підживлення. 

Основними видами добрив, що використовуються для основного удобрення соняшника, є: діамофоска, нітроамофоска, амофос, сульфоамофос, суперфосфат, калій хлористий та різні види тукосумішей. Підвищити обсяги врожаю дозволяють і рідкі мінеральні добрива – аміачна вода і КАС. Їх краще застосовувати восени або навесні. 

  1. Припосівне удобрення

У процесі вирощування соняшника велику роль відіграє припосівне внесення мінеральних речовин. Із цією метою найчастіше застосовують складні мінеральні добрива з розрахунку 1 ц фізичної маси агрохімікату на 1 га угідь. Слід врахувати, що мінеральні добрива не можна вносити в лунки та рядки. Навіть невеликі дози добрив, внесені безпосередньо в лунки, суттєво знижують відсоток сходження насіння. Тому їх треба розподіляти збоку рядка і на 4-5 см глибше рівня закладання насіння. Виняток становлять лише суперфосфат та амофос, які в невеликій кількості дозволяється вносити в рядки при сівбі.

Особливості прикореневого підживлення

Раннє підживлення – це той фактор, який здійснює значний вплив на врожайність соняшника. Проводять його на етапі утворення двох-трьох пар листків. Як правило, у цей час вносять азотно-фосфорні або повне мінеральне добриво для соняшника з розрахунку 20-30 кг/га діючої речовини.

Підживлення соняшника азотно-фосфорними добривами в початкові фази росту в умовах недостатнього зволоження часто буває малоефективним. Тому його рекомендується замінити на більш технологічне позакореневе підживлення мікродобривами.  

Отже, соняшник дуже вибагливий до поживного режиму грунтів, порівняно з іншими польовими культурами. Особливо багато він засвоює з землі калію. Тому застосування добрив в процесі його вирощування – обов’язковий технологічний етап. Компанія «Агромікс» реалізує широкий асортимент засобів живлення, які забезпечують сільськогосподарським культурам належні умови для здорового розвитку та формування високої урожайності. 

15 червня 2017