Жодна інша сільськогосподарська культура в Україні настільки позитивно не реагує на підкормки фосфором, як пшениця. Дослідним шляхом встановлено, що даний елемент живлення сприяє кущінню рослин. Це призводить до збільшення кількості колосків, а, отже, і до урожайності.
Під впливом фосфору збільшуються в розмірах зернини та зростає їхня кількість в колосках. Фосфор стимулює розвиток кореневої системи, що дуже важливо для нормальної зимівлі пшениці. Адже, саме з недостатнім вкоріненням рослини пов’язане її зимове вимерзання.
Згубний вплив дефіциту фосфору на пшеницю добре проявляється на еродованих або лужних ґрунтах. На таких землях часто можна помітити ділянки зеленої пшениці серед стиглої. Це яскравий прояв нестачі фосфору.
Існує три основних методи внесення фосфору під пшеницю:
Сучасні аграрії мають змогу застосовувати різноманітну техніку, яка дозволяє одночасно сіяти насіння та закладати добрива (фосфорні та азотні при невеликих концентраціях). Однак азотні добрива із високою витратою азоту (17-34 кг/га) не варто вносити туди ж, куди й насіння. Це може призвести до зрідження стеблостою.
Дослідження американських науковців показали: немає значення, коли були внесені фосфорні добрива (разом з азотними добривами перед сівбою або під час сівби). За обох випадків фосфорні засоби живлення працюють однаково.
Проте є певна особливість: на бідних ґрунтах при внесенні фосфору перед сівбою спостерігається менш вирівняний ріст пшениці. Якщо сівба відбулася із запізненням, то в частини культур до зими не встигне сформуватися коренева система. Це може призвести до втрати частини урожаю через погану зимівлю. Якщо ж сівба відбулася в оптимальні строки, то нерівномірний ріст не загрожує негативними наслідками для урожайності.
При одночасному внесенні азотних і фосфорних добрив ширина між їх рядами має бути не більше 38 см, а глибина – 13-15 см.
Пшениця засвоює лише 10-30% внесеного фосфору. Решта – це залишковий фосфор, що залишається в ґрунті та поступово стає менш доступним для рослин. Дослідження показали, що доступність залишкового фосфору можна суттєво збільшити, якщо його закласти глибше за рівень залягання насіння.
Якщо фосфор вносити локально (смугами), то він буде засвоюватися рослинами ще протягом кількох років. Але основний ефект добрива проявиться на наступний рік після внесення. Отже, залишковий фосфор, внесений у такий спосіб, найбільш ефективний за неперервного вирощування сільгоспкультур. Якщо ж застосовується схема «пшениця-пар», то добриво втратить свою дію за рік, коли ділянка залишена під пар.
Фосфорні добрива, а також широкий асортимент інших видів агрохімікатів, Ви можете придбати у компанії «Агромікс». Звертайтеся до наших фахівців, і вони порекомендують Вам найбільш ефективні засоби живлення для Вашого господарства.
Підживлення сільськогосподарських рослин мінеральними добривами – це невід’ємна та надзвичайно важлива частина агротехнології. Однак у деяких випадках її результативність буває на такою, як очікується.
Для досягнення високої продуктивності у вирощуванні сільськогосподарських культур необхідно не лише своєчасно підживлювати їх добривами, а й забезпечити надійний захист від бур’янів. В масштабах великих господарств робити це вручну практично неможливо. Тому на допомогу аграріям приходять хімічні засоби захисту – гербіциди.
Для здорового росту та високої продуктивності кукурудза, окрім основних макроелементів, потребує ряд інших мінеральних речовин. Вони необхідні в невеликій кількості, проте це жодним чином не применшує їх важливості для розвитку культури та формування продуктивності.
Макро- та мікроелементи відіграють важливу роль у розвитку сої. Вони входять до складу багатьох ферментів, вітамінів та інших фізіологічно активних сполук. Мінеральні речовини беруть участь у синтезі білків, жирів та вуглеводів.